Хавбек "Полісся" Олександр Назаренко в коментарі "ПроФутбол" на Youtube оцінив гру команди в матчах 12-го та 13 турів чемпіонату України.

– Останні два матчі менше тобі вдалися. У чому бачиш причину? Десь ти грав гірше чи захисники проти тебе грали сильніші й жорсткіші?

– Не знаю, важко відповісти. Гадаю, що захисники теж вже трошки по-іншому грають, не грають щільно. Не знаю, в командних діях нічого у нас не змінювалося, ми грали так, як і грали. Якщо брати матч з "Динамо", то до 20-ї хвилини ми контролювали гру, але 20 хвилин – це дуже замало. З "Динамо" треба грати так 95 хвилин.

– А з "Олександрією"? Для вас теж це лобовий матч був.

– Так, важкий матч був насамперед. Було небагато моментів і в нас, і в "Олександрії", всі хотіли зберегти свою безпрограшну серію. Вийшло так, що ми пропустили, і "Олександрія" виграла. Але ми після того матчу не засмучувалися, тому що "Олександрія" зараз показує дуже гарний футбол, і ще довгий чемпіонат, побачимо.

– Говорить тренерський штаб "Полісся", футболісти, ви теж говорили в попередніх інтерв’ю, що хочете грати в активний футбол, агресивний футбол. Зі старту такий був план?

– Ми не хотіли відходити від своєї гри. "Динамо" – топ нашої ліги, але головний тренер нам сказав, що ми будемо грати так, як ми грали завжди. Ну а потім червона картка нам трохи поламала плани, і довелося відходити, тому що можна було ще 4 пропустити.

– Чи був варіант зіграти якось інакше, менш активно, десь трошки глибше, як це часто відбувається в матчах проти "Динамо"?

– Я не знаю. Можливо, був.

– Не проговорювали?

– У перерві нам сказали продовжувати грати так, як ми граємо. Тому треба було терпіти, страждати. Вистраждали 1 гол, забили, але цього замало.

– Не дуже звичні слова від гравця "Полісся" – "терпіти", "страждати". Це, як правило, нижня частина таблиці.

– У меншості так воно вийшло. Довелося.

– Який план взагалі на кінець року?

– Зараз перша ціль – це збірна. Важливий дуже матч, треба повний фокус відправити туди, концентрація і вже крок за кроком іти. Не хочу загадувати, бо життя таке, що сьогодні є, а завтра може не бути. Тому побачимо.